Сергію Луценку 46 років. Народився в Жовтих Водах, тут навчався та був призваний в армію. До війни він працював електрогазозварником, останні роки працював по професії за кордоном в Польщі.
Можливий напад Росії на свою країну він неодноразово обговорював з друзями та рідними, але не думав, що так станеться. Про вторгнення він дізнався від двоюрідної сестри, яка подзвонила йому вранці 24 лютого. Сергій того ж дня мав виїжджати разом з молодшим братом до Польщі на роботу. Однак після такої новини чоловіки здали квитки на потяг і прийшли до Жовтоводського військкомат. Їх прийняли добровольцями до лав ЗСУ.
Номер бригади, де проходить службу Сергій не вказує.Він служить у розвідці, має звання старшого сержанта, мав досвід командира групи. В кінці липня був поранений під Бахмутом. Згодом проходив тримісячне лікування і ось вже майже місяць, як чоловік повернувся на службу. «Складних ситуацій було безліч. Спершу було дуже важко призвичаїтись до того всього жаху, що творила “кацапня”. Втрачав друзів та побратимів. Найскладніше виявилось відчуття несправедливості, мабуть. Умови перебування на емоції не впливають. Війна – тут не до умов.”
Про те, як його змінила війна Сергій Луценко розповів журналістам «Жовті Води. City».
