Protez Foundation – клініка, платформа і спільнота, яка вже рік протезує поранених українських військових і цивільних, які постраждали внаслідок війни Росії з Україною. Для них ця справа – не тільки про медичну допомогу: вся робота фонду націлена на те, щоб воїни після травм війни відчули справжню вдячність, любов і підтримку.
Сергій – з Одеської області. Він отримав важке поранення у вересні минулого року під час бойових дій на Донеччині.
«Ноги свої я залишив у землі. Рухались вздовж лінії фронту і наша машина підірвалася на протитанковій міні. Мені ампутували обидві ноги»
Перші «нові ноги» Сергій отримав у клініці Protez Foundation у США в лютому. Там заново навчився ходити і зараз, – каже військовий, – повернувся до звичного життя, єдине, над чим ще працює – біг.
«До цих ніг я вже звик – я їжджу за кермом, займаюся спортом, ходжу в басейн, тобто я може десь обмежений лише, наприклад, в бігу. Це є проблема, бо у мене є велике бажання бігати, але поки не можу. Це як історія з паличками, просто треба почати. Не можу стрибати. Все! Решта все, що робив до війни, можу. Навіть у гори ходив»
Похід у гори для військових на протезах запропонувала реабілітологиня Protez Foundation зі Сваляви Тетяна Прожегач. Для хлопців це виглядало, як спонтанне рішення: «Давайте десь пройдемося, погуляємо», – казала військовим Тетяна.
Юрій Арошидзе, президент Protez Foundation розповідає, що за рік роботи фонду разом з лікарем і головним протезистом Яковом Градинаром сформували велику команду – понад 150 людей-волонтерів. Це здебільшого українці, які переїхали в США через війну. На протезування нова група українських військових прилітає у клініку Protez Foundation у Міннесоті кожного місяця. У США вони перебувають близько трьох-чотирьох тижнів. Потім приїжджають на Закарпаття і ще два-три тижні проходять тут реабілітацію.
Філію клініки у Сваляві відкрили саме для зручності пацієнтів – щоб вони могли проходити додаткове відновлення в Україні та у будь-який час зверталися для обслуговування протезів. Закарпаття вибрали ще й через розташування та відносну безпеку.
За рік роботи у Protez Foundation протезували 76 пацієнтів, це понад 200 протезів, тому що пацієнти є різних категорій та з різним ампутаціями – є і дві, і три кінцівки.
«Витратили вже більше 1,8 млн доларів на цю справу. Протезування дійсно недешеве. Чому ми возимо пацієнтів в Америку? Це складова моральної, психологічної реабілітації, тобто військові мають можливість хоч трохи відволіктися від обстановки війни, від сирен – від усього, і побачити новий світ. Наша спільнота в США з великою любов’ю ставиться до українських військових і цивільних, – приймаємо всіх, як сім’ю. Тому це трохи дозволяє солдатам розвантажитись, вони трохи відпочивають, приїжджають з новими емоціями, новими силами»
Розповідає Юрій Арошидзе і додає, що і сама спільнота Protez Foundation, і військові, які приїжджають на протезування, є своєрідним рупором України у США і нагадують американському суспільству про війну.
Лікар-травматолог зі Сваляви Петро Градинар розповідає, що у клініці проводять обслуговування протезів, заміну куксоприймачів, займаються з військовими і цивільними, які отримали протези.
«Для того, щоб пацієнти ходили з протезами добре, треба постійно підтримувати фізичну форму. Цим займаються реабілітологи, навчаючи їх, як правильно ходити, які м’язи потрібно підкачати для того, аби людина могла комфортно ходити. Військові, завдяки благодійникам, не витрачають жодних коштів,– і дорога, і проживання, і протезування покривається на сто відсотків. Усі роботи і заняття тут, у Сваляві – теж»
Зараз Protez Foundation тестує ефективність реабілітації воїнів разом з родинами і близькими. Військові приїжджають зі сім’ями, займаються разом, спілкуються, можуть прогулятися по горах і трохи відпочити. Реабілітологи роблять усе, щоб за час перебування у центрі у Сваляві військові максимально випробували протез, навчились ходити по нерівностях, по складних поверхнях.
Співзасновник Protez Foundation і головний лікар протезист Яків Градинар переконаний, що в Україні багато знань з протезування, але вони не систематизовані, бо держава ще не стикалася з такою кількістю ампутованих пацієнтів. Зараз фонд запустив Protez Academy і проводить для українських спеціалістів навчання у США, щоб підсилити їхні знання.
«Коли ми зібрали одну з перших груп, то, наприклад, показали їм одну з простих істин. Хто вчить дитину ходити? Ніхто. Ми маємо цю свободу пацієнту дати і в той же час – забезпечити підтримку. Ми ж не відпускаємо дитину, щоб ходила будь-де, слідкуємо, щоб вона не впала. Так само маємо чинити з пацієнтами: давати свободу, але контрольовано, щоб не виникло поганих звичок, щоб не виникло незручностей у ходьбі потім. Щоб пацієнт сам міг вибирати свою зону комфорту»
Зараз Protez Foundation готується відкривати подібний до закарпатського центр у Києві. Команда також запустила проект Protez Academy і набирає групу із 20 спеціалістів, які будуть навчатися у школі для протезистів в США.
«Друга група – це фізіотерапевти. Це буде наступний цикл, в кінці серпня. Потім хочемо працювати з хірургами. Мені дуже подобається, наскільки є жага до навчання в українців», – каже Яків Градинар.
