Харківська школа архітектури – приватний заклад вищої освіти, який через загрозу безпеці був змушений евакуювати студентів та викладачів із неспокійного Харкова, перевезти більшість обладнання та продовжити навчальний семестр на іншому кінці країни. Зараз школа орендує приміщення Львівської академії мистецтв, організовує з нею спільні студентські практики, а також вивчає Львів та пропонує своє бачення при плануванні міських просторів.
До війни Харківська школа архітектури працювала у власній будівлі – старому класицистичному маєтку XIX ст. Однак війна змусила їх спочатку перервати навчальний процес, а згодом адміністрація прийняла рішення про релокацію до Львова. Не всі змогли знайти у собі сили залишитись в Україні. Частина студентів і викладачів виїхали за кордон. Хтось залишився вдома. А двоє студентів добровільно пішли воювати.
«Один наш студент, першокурсник Кирило Бабій, – досі в лавах ЗСУ. Він взяв академвідпустку і пішов на війну добровольцем. А студент другого курсу Захарій Юсубов був в теробороні Харківської області. Він загинув у квітні під час оборони Харкова», – розповідає Дар’я Ожиганова.
Харківська школа архітектури дуже швидко відреагувала на виклики, які постали під час війни перед містами та українцями. Дар’я Ожиганова розповідає, що повоєнні студії і відбудова міст вже відтепер обговорюються не тільки в архітектурних колах, але й внесені до їхньої програми.
Теми архітектурних проектів, які студенти розробляють, пов’язані з війною або післявоєнною відбудовою. Вже цьогорічні першокурсники, які за навчальною програмою на архітектурному проектуванні мають розробляти проект приватного будинку, будуть працювати над кабінами для внутрішньо переміщених осіб.
Про те, як майбутні архітектори обживають Львів та що вони думають про післявоєнну відбудову країни слухали журналісти «Zахід.net».
