«На мені заживає все, як на собаці». Як доброволець Руслан Агаєв готується до протезування

Херсон-Івано-Франківщина
17.03.2023

Мар’яна Савчук та Руслан Агаєв разом чотири роки. За декілька місяців до початку повномасштабної війни в Україні Руслан приїхав із Польщі, щоб побачити новонароджену доньку Злату та забрати дружину за кордон. Але події 24 лютого перекреслили їхні плани. До середини квітня вони пробули на окупованій Херсонщині. Потім родині з батьками вдалося виїхати до Яремчого в Івано-Франківській області.  Через три місяці після евакуації 25-річний Руслан вирішив, що стане на захист країни. Хоча й мав підстави не йти до армії через проблеми із здоров’ям.

Руслан прослужив пів року, а 20 лютого отримав важке поранення під Лисичанськом на Луганщині. Під час обстрілу колони військової техніки снаряд влучив у автівку, де перебував чоловік. Одразу на місці йому відірвало ліву ногу. Праву довелося вже ампутувати у лікарні через те, що в ній почав розвиватися некроз.

Спочатку моральний стан Руслана був дуже пригнічений. Перші три дні він не міг повірити, що він дійсно втратив обидві ноги. Він плакав і багато говорив про це.

«У перший день після поранення Руслана ми всі разом приїхали до Дніпра, – розповідає його дружина Мар’яна. –  То дитина почала тягнути його за руку, щоб тато встав і пішов з нею ходити. Вона скучила за ним, але це було дуже боляче: йому боляче, їй і мені. Тому ми відправили їх назад у Франківськ, щоб не травмувати ні дитину, ні Руслана».

Для Руслана, як і для кожного, хто опинився в такій ситуації, дуже важлива підтримка. Тому друзі намагаються підняти настрій чоловіка у будь-який спосіб. Особливо він радується, коли до нього приїжджають його побратими.

Про те, як відновлюється військовий та чому він каже, що на ньому все заживає як на собаці Мар’яна Савчук розповіла журналістам «Свої. City».