За 11 місяців повномасштабного вторгнення у Мелітополі та Мелітопольському районі офіційно окупанти взяли в полон 236 осіб, понад 80 осіб досі за гратами. Серед тих, кому вдалося вийти на волю 29-річний Сергій ( ім’я героя змінено з метою безпеки– ред.).
До війни чоловік був на заробітках у Європі і повернувся до рідного Мелітополя 18 лютого за тиждень до закінчення терміну дії візи. Він був упевнений, що Росія піде війною на Україну, тому Сергій умовляв дружину виїхати з дитиною якнайшвидше до Європи. Але вона не вірила. А 24 лютого почалася війна та окупація Мелітополя.
Найбільший дискомфорт для Сергія були сотні військових, які були скірзь. «Я періодично на вулиці і на ринку ловив на собі скануючі погляди окупантів. Не хотілося їм зайвий раз на очі траплятися, тому виходив лише за покупками. Роботи не було, злидні», пригадує своє життя в окупованому Мелітополі чоловік.
Одного дня його зупинили на вулиці, перевіриди телефон, де були українські телеграм-канали. Потім під час обшуку у нього вдома знайшли стару військову форму – Сергій у 2014 році був нетривалий час у місцевій теробороні. Його побили, звинуватили в тому, що він ніби партизанив і відвезли на підвал у колишній будівлі державної охорони в Мелітополі. Там окупанти облаштували поліцейський відділок.
«У поліції мене вже не били, але щодня водили на допити. Так як я йшов за політичною статтею – мене підозрювали у тероризмі, щодня під час допиту лякали, мовляв, мною вже зацікавилися ФСБшники і, що мене відвезуть в Донецьк на розстріл, – каже чоловік. – Дев’ять днів я молився та думав, як правильно відповідати на всі запитання під час допитів. Кілька разів приходили співробітники ФСБ і з сарказмом запитували: «Ну що, фашист, ти передумав з нами воювати?»,
Про те, як Сергій опинився на волі та його довгий шлях до Грузії, а потім до Європи він розповів журналістам «РІА-Мелітополь».
