Через перенесену хворобу у дитинстві Олег Сергачов прикутий до інвалідного візка. Хлопець не може самостійно поїсти або одягнутися. Коли переїхав до Гадяча, почав шукати помічника. Соціальний робітник не підходив, адже за документами він повинен приходити лише двічі на тиждень. Олег самостійно виставляв оголошення у фейсбуці і так знайшов сусідів, які йому допомагають. Їхню роботу він оплачує самостійно.
У свої 19 років він опанував вже п’ять професій – таргетолога, Instagram-маркетолога, розробника Telergam-ботів, Direct-менеджера та NFT спеціаліста. Юнак констатує – деякі підприємці бояться давати людині роботу, яка працює лише одним пальцем лівої ноги. «Це просто таргани у їхній голові, які думають, що якщо я маю фізичні обмеження, то зроблю роботу не якісно», – зазначає Олег.
Під час повномасштабної війни Олег продовжив розвиватися, працювати, платити податки, допомагати людям з Херсона, зокрема, забрав звідти одну дівчину та допоміг їй реалізуватися у Гадячі. Олег зізнається, що було складно виконувати дедлайни по роботі, коли були блекаути. Були труднощі не лише в роботі. Хлопець зізнається, що боїться темряви. Тому Олег дивився на заряд телефона або ноутбука, щоб у разі потреби увімкнути ліхтарик або LED-лампу.
Як змінилося життя під час війни, а також про усталені міфи про життя людей з інвалідністю Олег Сергачов розповідає журналістам «Гадяч.City».
