Село Козаровичі на Київщині розташоване над річкою Ірпінь поблизу Київського водосховища, яке звично називають Київським морем. Воно було окуповане з перших днів великої війни. Завдяки підриву тамтешньої дамби наступ росіян вдалося зупинити — російські військові вийшли із Козаровичів 31 березня 2022 року.
Тетяна та Петро — найстарші представники своєї родини. Під час окупації разом із ними жили й інші члени сім’ї: доньки Марія і Наталія, чоловік Наталії Микола, маленький син подружжя Олексій. Будинок сина Тетяни, старшого Олексія, та його родини знаходиться поруч. Тож рідні трималися разом.
У перші дні російського наступу Олексій разом із односельцями-чоловіками зібралися, аби обговорити воєнні дії. Тоді ж дізналися, що у сусідньому селі Глібівка знаходиться український снайпер, якого потрібно перевезти в інше місце. Разом із місцевим священником Олексій зголосився забрати чоловіка. Попри ризик, вони знайшли бійця. «Нас скеровували, куди його довезти. Ми довезли. І всередині в мене з’явилося відчуття маленького геройства», — каже Олексій.
Одного дня з вікна свого дому Олексій побачив колону бронетехніки. Під час розмови із своїм родичем телефоном він передав точні координати ворожої техніки і колону відразу розбили два українські гелікоптери. Після цього росіяни почали проводити обшуки у селі — шукали, хто здав координати. Про всяк випадок Олексій видалив всю інформацію зі своїх смартфонів. У чоловіка було два телефона. Один із них він вимкнув і закопав у погребі. За словами сестри Марії, передавати інформацію українським військовим намагалася вся вулиця. Жінка також встигла вчасно видалити зі свого телефона фото та відео з російською технікою.
Про те, як жителі Козаровичей намагалися чинити опір окупантам розповідають журналісти «Громадського радіо».
