Шістдесятидворічний Сергій Аврамченко у березні 2022 року переїхав із Максимівки, що у Вугледарській громаді, на Гадяччину. Вдома у чоловіка залишилося велике господарство і пасіка майже на три десятки бджолосімей. Чоловікові довелося все залишити заради одного – залишитися живим. Але на новому місці він вирішив відтворити частину дому і зараз відновлює пасіку у Сарах.
Будинок у якому зараз живе Сергій Аврамченко потопає у зелені й коли заходиш у хвіртку зі спекотної вулиці, начебто потрапляєш в італійське патіо — над невеликим двором, клумбою, рядками цибулі біля хати росте широка яблуня, гілки якої зовсім безцеремонні — так і хочуть торкнутися голови та заплутатися у волоссі.
Тут же у дворі Сергій облаштував собі робоче місце — на лавочці розкладений пасічницький реманент, поряд стоїть майбутній вулик. Будинок для бджіл віддав знайомий пасічник й Сергій зараз його реставрує.
Пасіку у Сарах довелося відновлювати із нуля, бо у Максимівці залишився навіть пасічницький реманент. Чоловік планує збільшити бджолину родину до 10 сімей. Більшої не хоче через стан здоров’я. Бо це, на перший погляд, із бджолами працювати легко. Потрібно і багато стояти, і нахилятися, і підіймати.
Невелика пасіка – всього на 5 вуликів – стоїть на осонні у садку. У трьох із них живуть бджолосім’ї. Завести пасіку Сергій вирішив, коли зрозумів, що найближчим часом у Максимівку не вдасться повернутися.
