«Постійно змінювалися в’язні і над усіма знущалися». Історії тих, хто пережив окупацію Ізюма

Ізюм. Харківщина
24.02.2023

Росіяни прагнули використовувати Ізюм на Харківщині як плацдарм для наступу на північ Донецької області. Ще наприкінці лютого 2022 року місто зазнало масованих обстрілів. Спочатку березня це були інтенсивні авіаудари, а 1 квітня російські військові захопили місто. На початку вересня ЗСУ звільнили Ізюм.

51-річний Віталій Хомич першим встановив на горі Кременець у звільненому Ізюмі український прапор. 9 вересня вранці він почув, як російська техніка відходить із міста. Уже близько 8-ї години Віталій взяв український прапор, в кишеню поклав гранату і пішов на гору Кременець — найвищу точку Ізюму, де висів російський триколор.  

«Піднявся на гору і бачу російський прапор на землі лежить. Боявся, може снайпер слідкує. Але перехрестився і підняв наш український прапор», каже житель Ізюма.

В той же день, але в іншій частині міста, вже понад місяць у підвалі сидів 46-річний Сергій Костомаров. Росіяни прийшли за ним на початку серпня. У 2014-15-му роках чоловік служив кулеметником в АТО. Під час обшуку вони знайшли його військовий квиток, грамоти, медалі, військову форму, берці та маскхалат. Побачивши все це, окупанти звинуватили Костомарова у тому, що він був у територіальній обороні. На підвалі його били, катували, щоб він зізнався у скоєнні нібито воєнних злочинів під час своєї служби в АТО.

«9 вересня ми сиділи в камері, чекали на сніданок, а ніхто не йде, відро з нечистотами не забирає. Ми запитали, а охоронець закричав: «Я вам зараз гранату кину, то справите нужду без відра швидко», – пригадує Костомаров. –  А потім один охоронець відкрив двері і каже: «Вставайте пацани, забирайте документи. Начальство повтікало, немає нікого, бо Україна наступає».

Доказом воєнних злочинів російської армії у звільненому Ізюмі є Лісовий цвинтар на вулиці Шекспіра.  Під час ексгумації там виявили 440 тіл цивільних і військових, більшість — зі слідами тортур та катувань.

Про авіадури по місту, полювання на колишніх військових та активістів та як місцеві медики у лікарнях приховували від росіян закатованих,  жителі Ізюма розповіли кореспондентам «Ґрат».