Тетяна Воронцова – лікарка за освітою. 15 років працює представницею французької медичної компанії. У листопаді 2014-го року жінка побачила пост у Фейсбуці свого одногрупника про навчання у Тернополі. Тоді майже ніхто в Україні не знав, що таке тактична медицина, а тут навчання за стандартами НАТО. Тетяна поїхала туди разом з чоловіком (він теж лікар) та ще двома рівненськими медиками. Перший шок – нічого подібного навіть їм, лікарям, в університеті не викладали.
Після поверення до Рівного Тетяна пішла у військову частину, на той момент штаб оперативного командування «Північ». Вона розказала про себе, показала, що таке турнікет та правильна аптечка.
«А майор: «Коли можете приступити?». Питаю, скільки людей потрібно навчити? Відповідь – 5 тисяч. В мене очі на лоб полізли», – розповідає Тетяна. Тоді в родині домовилися, що чоловік зароблятиме на сім’ю, а дружина займатиметься тактичною медициною.
Перші дев’ять місяців фахівці «Рівне-такмед» безперервно навчали на полігоні. А тоді почали працювати також із цивільними. Зокрема проводили для них спільні з військовими вишколи – з найбільш вправних відбирали собі нових інструкторів. Основна ціль занять – навчити військових допомагати собі, незважаючи на дуже стресові обставини. Від критичних кровотеч людина помирає за 3 хвилини. Тому турнікет потрібно накладати, не чекаючи бойового медика.
З 24 лютого і до середини серпня навчання військових були щоденними. Якщо раптом випадав вихідний, везли машини на фронт. Зараз графіки дещо простіші і більш прогнозовані.
«Не всі люди в оточенні можуть витримати такий мій режим. Дехто каже, це вже занадто, але це мій внесок у перемогу», каже Тетяна Воронцова.
Про те, чому кожен зараз має мати при собі завжди турнікет та чому їй вдячні за навчання цивільні українці Тетяна розповіла журналістам «Першого».
