До війни Рубіжанська панчішна мануфактура виробляла шкарпетки, колготки та інші товари для відомих українських та іноземних брендів. Так, наприклад, шкарпетки з Рубіжного їхали понад 1200 км до Львова, де їх купляли містяни та туристи у крамничці в історичному центрі.
На фото панчішна мануфактура у місті Рубіжне
Ще до війни на Львівщині планували відкрити філію Рубіжанської панчішної мануфактури. Це мало стати наступним кроком у розвитку бізнесу і способом убезпечити себе у разі ескалації воєнних дій (Рубіжне було близько до лінії розмежування). Втім 24 лютого змінило все, і працівникам фабрики довелось втікати від обстрілів. Чи вціліло хоч щось з обладнання – невідомо, адже зараз місто вщент зруйноване російськими окупантами.
На фото будівля панчішної мануфактури у місті Рубіжне
Рубіжанська панчішна мануфактура орендує два великих виробничих приміщення у Львові. Це – частина старої, ще радянської будівлі. У першому приміщенні – дуже багато коробок з сировиною, у них –бавовна, яку дивом вдалося отримати під час війни. Друге приміщення фабрики – це величезний простір, де власне і відбувається процес виробництва.
Вероніка, яка на початку війни переїхала з родиною на Закарпаття, а коли одержала дзвінок від керівництва з запрошенням на роботу, то перевезла сім’ю на Львівщину.
«Ми всі один одного знаємо і працюємо разом багато років, але я б ніколи не подумала, що ми і жити будемо разом. Коли тут на роботі кажеш комусь “до побачення”, то потім думаєш – а ми ж вдома зустрінемось, можна і не прощатись», – усміхається Вероніка.
Коли 24 лютого росіяни почали обстрілювати Україну, пригадує Ольга Ушакова, виробництво на фабриці одразу припинили. Вивезти обладнання чи якусь сировину не вдалося, адже це був великий ризик. Окрім того, через влучання у будівлю фабрики там сталася пожежа. Отож втративши майже все – приміщення, обладнання, сировину, готові вироби – довелось приймати складні рішення і думати про майбутнє.
Уже у травні керівництво фабрики вирішило, що буде відновлювати роботу і відкривати виробництво у Львові.
Для львівської компанії Dodo Socks Рубіжанська панчішна мануфактура відшиває своє перше замовлення. Провідна технологиня Ганна, яка працює на фабриці уже 13 років, розкладає і фотографує зразки нових тканин для замовника, щоб він міг подумати над дизайном нової колекції.
«Ми виїхали з Рубіжного на евакуаційному автобусі ще у березні. Перебували у Ковелі з молодшою донькою, а десь на початку липня приїхали до Львова. Що змінилось в роботі тут? Мабуть, майже нічого. Ти знаєш цих людей, працівників, знаєш, як з ними працювати, всі їхні недоліки, специфіку, тому у цьому плані нічого не змінилося на відміну від побутового життя, звісно», – каже Ганна.
У Рубіжному на фабриці був доволі широкий асортимент: шкарпетки, різні колготки, спортивні, дитячі речі. У Львові наразі шиють лише чоловічі і жіночі шкарпетки, адже не вистачає необхідного обладнання.
ZAXID.NET побував на фабриці з Рубіжного у Львові і розповідає про нелегкий шлях виживання українського бізнесу в умовах війни.
