Напередодні нового 2022 року у Юлії з Херсона народилися двійнята, а менш ніж через 2 місяці, 24 лютого, родина із чотирма маленькими дітьми ховалася від обстрілів в підвалі одного з навчальних закладів. Однак через відсутність умов для догляду за малдками, які народилися передчасно, у підвалі не було. Тому за кілька днів вони повернулися додому.
Коли Херсон вже остаточно окупували, то в місті стало тихіше і мене обстрілів. Росіяни малозабезпеченим роздавали нібито «їхню» гуманітарку. Однак Юля каже, що насправді всі продукти були українськими – гречсу, олію і інші товари окупанти вивезли з місцевих підприємств та роздавали людям. Хоча у жінки четверо дітей, але вона не брала гуманітарну допомогу від росіян. На той момент їй із дитячим харчуванням, памперсами та ліками дуже допомогали волонтери, які й привозили все необхідне для малюків.
Старші діти, які навчаються у молодшій школі, займалися за українською програмою онлайн. До школ, в яких вже викладали за російською програмою, Юлія дітей не пустила. Найскладніше стало, коли восени росіяни втікали з Херсона. Вони знищили практично усі комунікації. Тому родині протягом трьох тижнівдовелося сидіти без води та світла. Воду для гігієнічних потреб набирали в річці. Щоб купатися, пити, готувати їжу, вони зверталися ди сусідів, в кого були свердловини. У ці моменти було дуже страшно, каже Юля, тому що не булоніякої інформації.
Про те, як жити в окупованому місті багатодітній родині Юлія розповіла журналістам « Гард. City».
