8 квітня 2022 року о 10:28 росіяни вдарили керованою ракетою «Точка-У» по залізничному вокзалу Краматорська на Донеччині. Напередодні річниці атаки команда українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків проєкту The Reckoning Project випустила фільм «Станція Краматорськ». Його присвятили всім тим, хто того дня був на вокзалі.
У квітні 2022 року після поразки у Київі та Чернігові росіяни почали атакувати схід країни. На той момент Краматорськ був містом, найбільш віддаленним від бойових дій. Тому місцевий залізничний вокзал перетворився на основний пункт евакуації людей з Донецької та Луганської областей. За даними Служби безпеки України, на момент атаки на станції перебувало близько 4 тисяч людей.
Герої фільму — пасажири Катя Іоргу, Ольга Лялько, Іван Попов, які намагалися виїхати в той день на захід країни. Так ,38-річні сестри Ольга та Марина Лялько та дві Маринині доньки їхали з Дружківки до родичів у Вінницьку область. На вокзал прибули о 9:00, Спочатку Ольга з племінницею в кафе випили кави з пиріжками, а потім настала черга Марини й Каті. Ольга запам’ятала, як сестра озирнулася та наказала пильнувати сумки.
Тоді на Краматорському вокзалі чергували місцеві волонтери Віталій Осьмуха та Олена Семенцова, які також стали героями фільму. Вони спочатку допомогали пасажирам з евакуацією, Віталій навіть думав, взяти вихідний на 8 квітня – це день його народження. Однак вийшов на зміну. Відразу після обстрілу Віталій перетягував ремнями рани від відірваних кінцівок. Олена бігала навколо вокзала у пошуках свого чоловіка Романа, який волонтерив там разом з нею.
Під час обстрілу Краматорського вокзала в той день загинула 61 людина, з них семеро дітей. На одній з ракет росіяни зробили надпис «За детей».
