У старому анекдоті українець та росіянин примудрилися одночасно впіймати золоту рибку. Але так, що росіянин отримав право на два бажання, а українець – лише на одне. Представник Російської Федерації повелів, щоби по всьому кордону його країни постав високий міцний паркан. Це по-перше. А по-друге, викинути геть із Росії за цей паркан усіх українців.
Останній хід лишається за нашим співвітчизником, і він просить золоту рибку залити бетоном всю ту обнесену муром територію після того, як там не лишилося жодного українця.
Через війну, яку Росія розв’язала проти України, ідея відгородитися від агресора парканом сьогодні виглядає зовсім не анекдотично. Ба більше, її втілюють, або намагаються втілити в життя сусіди Росії та її вірної союзниці Білорусі, зокрема Норвегія, Естонія та Фінляндія.
Україна почала реалізувати проєкт “Стіна” на кордоні з РФ ще в 2014-му році. А наприкінці минулого року в Офісі президента повідомили, що інженерні загородження зводяться також на білоруському кордоні на Волині, у Рівненській та Житомирській областях.
В епоху глобалізації це може звучати дещо несподівано і навіть нелогічно, але впродовж кількох останніх десятиліть наша планета рясно вкрилася різноманітними парканами і стінами на державних кордонах. І якщо бути відвертим, Росія – лише одна з причин цього явища, хоча й далеко не остання.
Стіна на кордоні між Україною та Білоруссю
Наскільки ефективно стіни, паркани чи загорожі між державами виконують свої безпосередні функції – окреме питання, навколо якого вистачає дебатів. Хоча б тому, що спорудження й утримання таких стін далеко не безкоштовне.
Наприклад, вартість будівництва стіни між Польщею та Білоруссю, про яку ми ще поговоримо, перевищує 350 мільйонів євро. Будівництво так званої стіни Трампа на кордоні між США та Мексикою коштує значно дорожче хоча б через її більші розміри. А її утримання (без вартості спорудження) за розрахунками потребує понад 300 мільйонів доларів на рік.
Стіна на кордоні між США та Мексикою
Наприкінці 20-го століття, коли впав Берлінський мур, здавалося, що зводити паркани між країнами – безглуздо і вони мають лишитися назавжди в минулому. Відтоді кількість різноманітних загорож на державних кордонах навпаки стрімко зростає і не схоже, що цей процес збирається зупинятися.
Дослідники, які займалися цим питанням, кажуть, що порахувати всі такі загорожі та дізнатися їхні характеристики складніше, ніж може здатися на перший погляд. Адже подібні споруди безпосередньо пов’язані з питаннями державної безпеки, тому не всі країни воліють говорити про них вголос.
Берлінський мур – один із головних символів Холодної війни
24-го лютого цього року Верховна Рада внесла зміни до законодавства щодо захисту державного кордону України. Завдяки цьому Державна прикордонна служба отримає в своє розпорядження смугу землі вздовж державного кордону завширшки до двох кілометрів. Ця земля слугуватиме “для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій”.
В Україні ціла низка заповідників і національних парків розташовані вздовж державного кордону. В організації “Екологія-Право-Людина” порахували, що через останні зміни в законодавстві природно-заповідний фонд нашої країни може втратити близько 3% своєї площі.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – один із об’єктів природно-заповідного фонду України, розташований поруч із кордоном з Білоруссю
Для мільйонів людей, які перетинають державні кордони, дивлячись на Землю крізь ілюмінатори літаків, стіни та паркани на кордонах – це щось далеке й незнайоме. Щось із епохи залізної завіси, яка лишилася в минулому.
“Українська правда” вирішила з’ясувати, як різноманітні мури та паркани на державних кордонах можуть впливати на дику природу. І зокрема, погіршити наслідки кліматичних змін на нашій планеті.
Стіна на кордоні між Польщею та Білоруссю
