Ганна Щеблєтова, вчителька української мови та літератури із Сєвєродонецька, дружина військового зараз живе в Ужгороді. Тут жінка вже вдруге почала життя з початку: у 2014 році війна вже змушувала Ганну покидати дім. Тоді вчителька виїхала із рідної Донеччини у Сєвєродонецьк. Однак у перші дні повномасштабного вторгнення була змушена знову рятувати себе і своїх дітей, через знайомих потрапила до Ужгорода. Вона зараз тут налагоджує не тільки власний побут, а й волонтерство, яким займалася у Сєвєродонецьку.
«У 2014 році випадково потрапила у Сєвєродонецьк. Шукала, як і чим можу допомогти війську. Знайшла павучків і з ними 8 років плела маскувальні сітки. В Ужгороді першою сєвєродончанкою, яку я зустріла, була дружина військового, якому ми видали 23 лютого останню сітку. Через неї я дізналася, що в Ужгороді є ще наші містяни, просто ми якось не пересікалися. Вирішили, що варто спробувати тут відновити наше волонтерство і плести сітки, бо ми знаємо, як це робити», – розповідає Ганна Щеблєтова.
«Сєвєродонецькі павучки» почали стабільно працювати в Ужгороді із серпня 2022 року. Закупили необхідні матеріали, основи для сіток, тканину. Довго шукали приміщення, з цим допомогла Ужгородська міськрада – зараз «павучки» базуються у невеличкому приміщенні в історико-культурному комплексі «Совине гніздо» у центрі Ужгорода. Основна частина волонтерів – мешканці Сєвєродонецька, які через війну переїхали в Ужгород.
Ганна Щеблєтова каже, що до костяку із Сєвєродонецька підтягнулися дівчата з Харкова, Києва, Херсона. Найстаршій волонтерці – пані Марії – 84 роки, наймолодшій – чотири роки. Це донька Ганни Даша, яка частенько тут буває теж. «Ми переселенці, у нас ресурси обмежені, але плести ми можемо, знаємо, як це робити», – каже переселенка з Луганщини.
До роботи «павучків» приєднуються і місцеві мешканці. Волонтери розповідають, що Михайло Коцюба із Ужгородського району частенько до них заходить і працює. Чоловік чекає сина-військового, так само як і кілька жінок-волонтерок, які плетуть сітки, чекають на своїх рідних з передової. Кажуть, дуже добре розуміються і знаходять хоч трохи розради у волонтерській роботі та спілкування.
Про науку плетіння сіток та про життя волонтерів-переселенців дізнавалися журналісти Zaholovok.com.ua
