На околиці Києва, у Святошинському районі, знаходиться Центр протезування, ортезування та реабілітації «Без обмежень».З 2014-го року щодня сюди приїздять військові та цивільні, які внаслідок бойових дій втратили кінцівки. Якщо раніше в столичному центрі був один новий пацієнт на тиждень, то після повномасштабного вторгнення ця цифра збільшилася вдесятеро. Серед людей, які потребують протезування, десь 70% військових, решта — цивільні.
33-річний військовослужбовець Національної гвардії України Олександр Гавришенко у перші дні війни на «Азовсталі» отримав осколкове поранення лівої ноги. Його привезли до лікарню №2 у Маріуполі. Згодом її ворог захопив, і лікарі припинили надавати медичну допомогу, бо не вистачало медикаментів і перев’язочних матеріалів. Згодом його перевезли до окупованого Донецька, де йому ампутували ногу до нижньої третини стегна.
Олександр пролежав у лікарні до 28 квітня, того ж дня хлопця відвезли в Оленівську колонію. Спочатку лікар та медсестра з донецької лікарні приїздили до важкопоранених щодня — обробляли рани та робили перев’язки. За місяць навідувалися тільки через день. А далі вже Олександр та інші поранені полонені робили собі перев’язки самотужки. З полону нацгвардійця звільнили 29 червня. Олександр пройшов лікування, а потім звернувся у центр «Без обмежень». Консультації, заміри, виготовлення тимчасового протезу. Менше місяця — і хлопець вже потроху пересувається на постійному протезі.
Про те, як військових ставлять на ноги побачили журналісти Свої. City
