Для Валерія Сахна головною любов’ю в житті була музика. В дитинстві він навчився грати на піаніно. Затим захопився електронною музикою, почав створювати власну. Збирав кошти й купував дороговартісну апаратуру, записував треки. Зрештою хлопець обрав для себе заняття, дотичне до музики, креативу і спілкування з людьми: у Києві працював в організації «руф паті» – вечірок на даху, згодом відкрив онлайн-магазин вінілових платівок. Однак через пандемію бізнес застопорився і наприкінці січня 2022 року він вирішив поїхати до Таїланду
24 лютого до нього передзвонили його матір, яка на той час перебувала у Китаї.
«Я подзвонила йому, питаю: Валєр, ти знаєш? – «Знаю». – Як добре, що ти далеко від України. – «Мам, не говори так». Сказав, як відрізав, його тон був серйозний, рішучий. Я його добре знаю і вже в ту секунду зрозуміла, що він хоче повертатися», пригадує матір Валерія.
З Таїланду Валерій Сахно прилетів у Польщу, а звідти добрався до Львова. Мати не тямила себе від хвилювань, не слухав чоловік і вмовлянь коханої Марії, щоб залишатися за кордоном і донатити на потреби армії. Валерій Сахно 1 березня з’явився на порозі військкомату добровольцем.
Спочатку Валерія направили у Житомир і поставили охороняти склади. Він був цим дуже невдоволений. Завжди бурчав: «Я прийшов на війну країну захищати, а мене поставили сторожем». Він рвався на передову. Потім пройшов курс підготовки і подав свою кандидатуру для зарахування до складу Сил спеціальних операцій . Пройшов жорстку процедуру відбору, склав нормативи з фізпідготовки. Спершу був просто солдатом, а після чергового бойового завдання отримав звання молодшого сержанта ССО.
Побратими казали, що Валера фартовий. Кілька разів він міг загинути, але дивом рятувався. Про те, що служить у ССО, Валера не зізнавався ні мамі, ні коханій. Постійно розповідав, що охороняє склади. На початку серпня 2022 року зв’язок із ним зник.
Про бої у найгарячіших точках, «збори врожаю» на фронті та як Валерій встигав писати музику між бойовими виходами рідні та знайомі чоловіка розповіли журналістці «Переяслав. City»
