Балаклія — військове та промислове місто за 90 кілометрів на південний схід від Харкова. Російські війська захопили його 3 березня 2022 року. Місто перебувало в окупації понад пів року, а на початку вересня під час успішного контрнаступу українські військові звільнили його.
Залізничний вокзал у Балаклії став для Артема Назаренка порятунком. . Завмерла станція була однією з небагатьох точок зв’язку на все окуповане місто. Артем продовжував навчатися в українській школі й готувався вступити до українського університету. Він залазив на вантажний вагон, де більш-менш ловив зв’язок, підключався на онлайн-співбесіду в університет, складав іспит. Коли починалися обстріли, хлопець пригинався. Коли вони вщухали — повертався до розмови. Артем, виловлюючи на вагонах зв’язок і ховаючись від перевірок, став студентом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Для таких учнів, як Артем, крім вибухів небезпекою була окупаційна «народна міліція», що могла забрати хлопця з товарняка «на підвал» для допиту. Артем розповідає, що на вулиці їх перевіряли люди як у цивільному одязі, так і у військовій або схожій на поліцейську формі. Тобто будь-який перехожий міг «докопатися» до будь-кого і почати так звану фільтрацію. Перевіряли постійно, але до неповнолітніх запитань виникало менше.
Тихцем люди чинили спротив окупантам. Підривати ворогів у багатьох місцях допомагав Ігор Левченко — чоловік років сорока, фанат харківського футбольного клубу «Металіст». У Ігоря на грудях був витатуйований тризуб — з таким евакуюватися було неможливо. Він почав переховуватися по хатах, щоб уникнути перевірок. Мав бути особливо пильним: у місті знали про його участь у фанатському русі, українську позицію, ба навіть про тату — з фотографій у публічному доступі.
Ігор організував кількох друзів у підпілля, і понад шість місяців вони допомагали ЗСУ: коригували артилерію, примушували російських військових ганяти свою техніку по всій Балаклії, ховаючись від українських снарядів. У той же час Ігор вичікував, що за ним ось-ось прийдуть. Коли сповіщали про квартирний обхід, заздалегідь спускався до підвалу. Маскувався окулярами й капюшоном, міняв помешкання.
Про те, як жителі Балаклії чинили спротив окупантам розповідають журналісти «Ukrainer».
