Маріуполька Олена Баркова із родиною у квітні 2022 року евакуювалася із блокадного Маріуполя на Гадяччину. У рідному місті Олена була успішною підприємицею – займалася виготовленням натуральної косметики та свічок. Війна відібрала житло та бізнес. Проте Олені вдалося (хоч і з меншими потужностями) відновити виробництво і знайти себе у волонтерстві.
Баркови оселилися у невеликому будинку у селищі Красна Лука, за яким тривалий час ніхто не доглядав. Тож родина вдруге за рік береться за ремонт. Донедавна вони жили у Гадячі, орендували будинок у місцевого жителя, але той вирішив продати житло. Й родині довелося терміново шукати заміну. У будинку чується запах старої глини і пилу. Й досить прохолодно. У спальні вже зняли старі шпалери й чекають на нові. Придбати їх допомогли підписники сторінки бізнесу Олени й клієнти. Вона говорить, якби не їхні донати, хтозна як би й починали ремонт. Зараз Баркови живуть у одній кімнаті, в яку знесли усі речі.
На вікні коридору стоїть букет із червоними тюльпанами, а на невеликому столі імпровізовані свічки — у скляних і жерстяних баночках з-під продуктів. Їх Олена виготовляє, щоб якось розраджувати себе. Жінка здобула професію у сфері економічної кібернетики, але реалізувала себе у виготовленні натуральної косметики. Саме із виготовлення свічок почався її шлях у цій сфері. До повномасштабного вторгнення її команда, яка складалася із восьми людей, виготовляла і реалізовувала понад 150 видів доглядової косметики — від твердих шампунів до флюїдів і незвичайних для нашого ринку убтанів та власне свічок.
У грудні 2021 року Олена відкрила точку продажу у Порт-Сіті – найбільшому у Маріуполі торгово-розважальному центрі. Перед самим початком повномасштабного вторгнення у Олени склалася команда. Взимку оновили виробниче приміщення: переїхали у нове, на 100 квадратів, закупили техніку — сухожарові шафи, перемішувальні й розливні машини, гріндери.
На жаль, виробництво у Маріуполі втрачене: його «розтягли» мародери. Олена говорить, що виносили все — від розеток і дверних ручок до унітазів.
Олена говорить, що війна показала, що можна не лише втрачати, а й знаходити. На Гадяччині у неї з’явилися нові друзі, які підставили своє плече. Тож вона зрозуміла, що через благодійні фонди можна допомагати й іншим. Олена зв’язалася із маріупольською благодійною організацією БФ «Відновимо разом» і попросилася стати волонтеркою, аби звертатися у міжнародні фонди за допомогою для переселенців.
«Після того як виберешся із окупації, переживеш бойові дії, приходить переосмислення своїх цінностей і цілей. А головне, з’являється смак до життя»
