Очільниця агенції нерухомості у Первомайську Ірина Григорук перші три місяці війни провела у Польщі. Саме допомога поляків підштовхнула її до волонтерства. Після поверення додому вона відновила роботу своєї агенції. Увесь прибуток вона перераховувала на рахунки для підтримки армії. Але Ірині Григорук здавалося, що вона робить недостатньо.
Навесні до Ірини Григорук звернулися її знайомі із фронту. Вони сказали, що їхні ноги почали практично гнити через відсутність можливості помитися. Жінка не соромилася просити гроші за будь-якої можливості, навіть на днях народженнях друзів чи знайомих. Ірині вдалося знайти необхідну суму, купити бочку для купання, а місцевий водоканал безкоштовно заповнив її водою. Після першої поїздки із бочкою з водою жінка переключилася на те, щоб забезпечувати комфортні умови перебування бійцям на передовій.
Подружжя літніх людей – Тетяна та Михайло Гербенські – дізнавшись про волонтерську діяльність Ірини Григорук, запропонували долучитись і пекти пиріжки на передову. Щодня пенсіонери до 18-ї години вечора передають 300 пиріжків.
«У нас був такий період, що не було ким їх передати, і довелось зробити паузу на пару тижнів. Так пані Тетяна прийшла до мене із претензією, чому це я її залишаю без роботи, адже захисники наші чекають пиріжків!», каже волонтерка.
Про те, кому Ірина Григорук допомогає, а кому із бійців відмовляє вона розповіла журналістам «Гард. City».
