Повнометражний ігровий дебют Катерини Горностай «Стоп-Земля» став одним із останніх українських фільмів, які вийшли у прокат до повномасштабного вторгнення. Зараз вона пише сценарій фільму про життя після війни — мирне, але зі своїми драмами.
Вона закінчувала майстерню в Москві у грудні 2013. Під час показу її дипломної роботи Революція гідності уже була на повну. Катерина приїхала до Києва документувати Майдан, тоді повернулася захищати диплом і зрозуміла, що їй дуже важко бути в Москві, там почалися дивні історії. «Середовище, яке займається кіно, — ліберальна тусовка, це люди, які пройшли Болотну площу, білострічкові протести, всі ці речі, коли Путін у 2012 році знову став президентом, вони боролись, і в них нічого не вийшло. І коли нам на Майдані почало вдаватися, я відчула дивну заздрість із їхнього боку, мовляв, це все накриється мідним тазом, – пригадує режисерка. – Пам’ятаю, прихожу в офіс — працювала тоді у продакшені й монтувала документальне відео — і московські колеги мені кажуть: а що ти хотіла? щоб ви там вічно стояли співали і танцювали? Я відповідаю, що люди не були правопорушниками, вони мирно мітингували. Стало неможливо бути в Москві». Вона повернулася до Києва.
Люди різних професій зустрічали вторгнення по-своєму. Катерина не могла знімати документальне кіно, а багато хто якраз навпаки. Їй було моторошно фотографувати, перші тижні вона жила в будинку під Києвом, і уявляла, що це будуть останні фотографії в телефоні. 8 березня режисерка повернулася до Києва. «Перші три місяці я зовсім не відчувала себе режисеркою чи людиною, яка займається творчістю, були думки шукати прикладну професію, якісь шляхи, щоб стало легше, – каже Горностай. – Єдине, що може дати якесь полегшення, — це робота, котра допомагає у час війни, і я допомагала готувати їжу в ресторані, що став волонтерською кухнею».
Як вона шукала себе в новій реальності Катерина Горностай розповіла журналістам «Жителів Києва».
