У перші дні повномасштабної війни Анастасія Цвень читала новини, ридала та пила заспокійливе. Але з часом вирішила цю енергію спрямувати на щось корисне. Із чоловіком Сергієм віддали для внутрішньо переміщених осіб постіль і одяг, який в них був. Жінка пройшла курси від Червоного хреста і збиралася йти на фронт військовою медикинею, однак її відмовляли усією родиною. Тож розпочала готувати разом з доньками їжу на передову.
На початку вересня Анастасія почала займатися виготовленням окопних свічок. Жінка дізналася, що за їх допомогою можна обігріти бліндаж, погріти руки, підсушити взуття та одяг і приготувати чи розігріти їжу. Тож вона взялася допомагати зі збиранням матеріалів. Хоча не все відразу вийшло. Однак згодом люди включилися в процес. «Відвідувачі зоомагазину, наприклад, купують корм в жерстяних баночках, хоча раніше брали в м’якій упаковці, мої знайомі формують меню з урахуванням консервованих продуктів: сьогодні олів’є, завтра вінегрет, аби купувати горошок. Я теж перейшла з пакетованих продуктів на продукти в металевих банках, а що робити — треба», каже жінка.
Свічки виходять різного розміру, в залежності від банки: від корму для котів, яка горить дві години, до кукурудзи, яка горить 6-7 годин. Більші банки Сергій Цвень нарізає болгаркою до необхідної висоти, щоб не переводити намарно парафін. Із осаду воску вони роблять бомбочки — розпалювачі для буржуйок, також вмочують у парафін ватні диски — і це теж розпалювачі.
Загалом за два з половиною місяці жителька Світловодська Олександрійського району Анастасія Цвень і її чоловік Сергій виготовили до двох тисяч окопних свічок, налагодивши процес у себе вдома.
Про те, як можна виготовляти окопні свічки вдома Анастасія розповла журналістам «Вісника Кіровоградщини».
