Віталій Ткачук був митним брокером у Фастові, разом із своєю дружиною виховував двох доньок. Чоловік мав багато хобі, серед яких і столярство. Для свого захоплення облаштував невелику майстерню. Він своїми руками зробив ліжка для дітей, стіл, виготовляв підставки під чашки. Віталій навіть планував створити сторінку в соцмережах та продавати свої вироби. Але війна перекреслила всі плани.
Віталій був за характером добрий і зовсім не войовничий, каже його дружина Таміла. Але з початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до військомату. Він спочатку стояв на блокпосту у Фастові, а потім відправився з побратимами у село Данилівка Калинівської громади виконувати завдання.
23 березня 2022 року ввечері по селу Данилівка росіяни завдали ракетного удару. Таміла Ткачук каже, що її чоловік завжди ввечері дзвонив молодшій доньці Ілоні, без його «на добраніч» вона не лягала спати. Того вечора вперше Віталій не зателефонував. Жінка заспокоїла доньку, що тато, мабуть, зайнятий і подзвонить вранці. Але сама зрозуміла, що, напевно, щось сталося. Через небезпеку його побратими не могли підійти до місця перебування Віталія. Тільки вранці вони переконалися, що врятувати чоловіка вже неможливо.
Про рік без батька та чоловіка та що молодша донька принесла на його могилу з подорожі Карпатами Таміла Ткачук розповіла журналістам «Фастів. News».
