На другий день після звільнення Зміївки Бериславської територіальної громади на правому березі Херсонщини у листопаді село почали масовано обстрілювати російські війська з окупованого ними лівобережжя. Через це більшість мешканців виїхали в більш безпечні місця. Досі тут не можуть відновити подачу електроенергії, майже немає мобільного зв’язку. Проте представники Швеції вже готові долучитися до відновлення села.

Інтерес Швеції до Зміївки є невипадковим, адже заснували її в 1782 році шведські поселенці з балтійського острова Даго (Гіюмаа). Село спершу мало назву Ґаммальсвенскбю або Старошведське. Невдовзі поруч із ним заснували німецькі поселення Шлянгендорф, Мюльгаузендорф (Михайлівка) і Клостердорф (Костирка). Найбільше з них Шлянгендорф, що дослівно перекладається як Зміїне село. Після примусової депортації на український південь жителів переданих у 1951 році Польщі західно-бойківських сіл всі ці поселення розрослися і їх об’єднали в одне село під назвою Зміївка. Відтоді воно стало ще й найбільшою бойківською громадою Херсонщини.
Серед депортованих на південь України бойків були батьки старости Зміївки, вчителя місцевої школи Миколи Куривчака. 30 квітня його схопили в полон російські окупанти, які шукали «ярого націоналіста» Миколу Миколаєвича. Після обшукубудинку старости російські військові сказав його дружині: «Мы вашего мужа забираем, вы его больше никогда не увидите». У полоні він пробув 23 дні.
Про допити про «Азов» та використання електроструму під час них, про полонених українців в гаражах Управління СБУ в Новій Каховці та як живе Зміїївка після її звільнення Микола Куривчак розповів кореспонденту Центру Журналістських Розслідувань.