Ніколетті Стояновій 19 років. Вона з дитинства не розлучалася з фотокамерою. Спочатку знімала все на телефон, потім зрозуміла, що хоче працювати з більш професійною технікою. Фотографію називала працею душі та серця, яка може зупинити мить назавжди. Зараз свій талант використовує для фіксації воєнних злочинів проти України. «Коли прийшла в штат Суспільного мовника в Одесі, то там помітили моє захоплення, запропонували бути саме фотокореспонденткою, – згадує Ніколетта Стоянова, – у вересні минулого року я пішла у вільне плавання». Зараз вона переїхала до Києва та працює фіксеркою для іноземних медіа.
Своїми найважчими кадрами Ніколетта називає похорон родин: у Сергіївці, де поховали чотирьох загиблих, родини з Тірасу, в якій загинуло все покоління жінок: бабуся, її донька та маленька дівчинка – онука та донька.
«Усі кадри, що фіксують військові злочини, важливі, – каже фотографиня, – але ці були найскладніші, бо тоді приходить усвідомлення, що це війна на знищення нас як нації. Ось це – загибель мирних цивільних – це ціна нашої перемоги, нашої боротьби. Це безцінні життя, чиїсь всесвіти, які згасли, бо комусь захотілося перекроїти карту світу».
Для того, щоб працювати фіксеркою та загалом в умовах бойових дій Ніколетта пройшла кілька навчальних тренінгів з безпеки, які організовували європейські медійні організації для українських колег. Тоді сформулювала для себе декілька основних правил: жоден кадр, матеріал не вартий чийогось життя; слухати військових, які супроводжують, зосереджуватися на своїй роботі, а не на вибухах, за жодних обставин не панікувати – бо паніка змушує ухвалювати неправильні рішення.
Працюючи з іноземними журналістами, Ніколетта відзначає, що для багатьох війна в центрі Європи є до кінця незрозумілою. Трапляється, каже Ніколетта, що приїжджають упереджені журналісти із західних медіа, які мають свою картинку в голові. Вони шукають підтвердження тільки цим фактам, але не хочуть складати об’єктивну картину.
«Для мене особисто війна викристалізувала мрію – я хочу стати військовим кореспондентом, – каже Ніколетта Стоянова, – фіксерка – це перша сходинка до цього».
Чому вона більше не зможе фотографувати мирне життя та які світлини, зроблені НІколеттою обрав Офіс президента України, фіксерка Стоянова рохповіла журналістам «Біляївка. City».
