Влітку в центрі Сміли на Черкащині жителі міста часто могли бачити качура, що гуляє біля фонтану та плаває у ньому. Його звати Пуша. У Смілу його привезли його господарі – переселенці з Краматорську Ольга та Євгеній Смирнові. З Донеччини подружжя з сином Марком, качуром Пушею та котом виїхали 6 квітня. Ситуація в їх рідному Краматорську ставала напруженішою – постійні «прильоти» десь поруч, роботи в місті не стало, продукти у магазини майже не завозили, а якщо і завозили, то біля прилавків збиралися довжелезні черги.
Коли постало питання евакуації з Краматорська Оля збиралася в дорогу разом з Пушею. Євгеній умовляв її не брати качку з собою, але жінка без домашнього улюбленця нікуди не хотіла їхати.
«Дорога була довгою та виснажливою. Ми не знали куди їдемо, не знали які тут умови. Через пробки та черги їхали два дні. Зупинялися на ночівлю в Дніпрі, добре, що у приватному секторі, то Пушу зачинили в сарайчику на вулиці. Також з нами до Сміли приїхав ще кіт. Пуша до подорожей звик. Він часто з нами їздить відпочивати, їздить на річку. Спочатку боявся, скакав і метався по машині, а потім за кілька таких подорожей звик. Зараз в дорозі поводить себе тихо і спокійно», – згадує Ольга.
Пуші – 6 років. Оля купила його навесні 2016 року в добовому віці і з того часу вони стали нерозлучними. Зараз Пуша живе у загороді на вулиці. Дворові собаки вже до нього звикли. Пуша часто приходить зі своїми господарями на фонтан. Тут він може вдосталь поплавати та вже став улюбленцем публіки. З ним дуже полюбляють гратися і фотографуватися не тільки діти, а й дорослі. Оля і Євген про перебування Пуші на фонтані можуть розповісти багато цікавих історій. Двічі їхнього домашнього улюбленця намагалися вкрасти, незважаючи на те, що неподалік сидять господарі, а поряд з ним стоїть коробочка та напис: «Я Пуша і я біженець. Буду дуже вдячний за посильну допомогу на зернятка (не обов’язково)».
Журналістка Тетяна Жилібовська розпитала у родини Смирнових про брата Пуши, хоббі, яке поєднало пару та про що мріють жителі Краматорська у Смілі.
