З кафедри – на склад. Історія викладачки УКУ, яка стала волонтеркою

Львів - Запоріжжя
07.11.2022

Львів’янка Олена Кулигіна із подругою Оленою Цертій передали військовим 5 машин швидкої допомоги, евакуаційний автомобіль і вантажівку. Вони опікуються 40 бойовими медиками на південному фронті, заради яких Олена Кулигіна звільнилася з Українського католицького університету і переїхала в Запоріжжя – щоб бути ближче і мати змогу говорити з ними віч-на-віч.

За кілька днів після повномасштабного вторгнення до Олени звернулися друзі-білоруси, які хотіли знати правду про війну в Україні і доносити її до співгромадян. Для них Олена проводила онлайн-лекції із інформаційної грамотності. Хтось із знайомих білорусів долучився до української армії, хтось – став партизанити, а Олена вирішила, що від практики буде більше користі, ніж від теорії, і зайнялась сортуванням і фасуванням ліків на волонтерських складах, збором армійських аптечок.

Навесні 2022 року вона почала збирати ліки для окупованої Херсонщини, спочатку це були невеликі вантажі, та зверталося все більше людей.

Паралельно із допомогою цивільним Олена з друзями «випадково» почали співпрацювати із військовими медиками – першу допомогу передали знайомому знайомих, якого мобілізували у медичну роту на Миколаївщині. Військовий був шалено вдячний і додав, що вкрай бракує турнікетів.

Після перших кількох посилок із медикаментами хлопці сказали, що їм потрібен реанімобіль. Олена з подругою посміялися, мовляв, де ми, а де – машина швидкої.

«Я подумала, а що мені втрачати? І написала пост у Фейсбуці, щоб дізнатися, скільки це коштує і де люди це беруть, як збирають гроші. Це була субота. А вже у вівторок мені подзвонила знайома з німецького фонду Bamberg:UA і сказала, що вони з колегами порадилися і погодили відправку нам автомобіля швидкої допомоги. Це була перша машина і переломний момент», – каже Олена.

«Якби я сиділа у Львові і просто відсилала коробки Новою поштою, я би не мала тих емоцій та історій. Загалом допомагає емпатія, як і в побудові будь-яких стосунків – з донорами, з аудиторією, з фондами. Зараз вже деякі організації самі звертаються до мене і хочуть допомогти, тому що бачать прозорість і звітність, хоч остання і не збирає багато лайків у Фейсбуці», – говорить Олена.