26-річна Вероніка Вєрємєєва родом з П’ятихаток. Вона навчалася на юриста морського права. Підсвідомо Вероніка хотіла бути схожа на батька, який також є юристом. Вже на другому курсі вона вступила на військову кафедру. Саме тоді у дівчини з’явилися перші думки пов’язати життя з військовою спеціальністю. І знову ж таки брати приклад з її батька Олега Бояринцева- на початку 2015 року його мобілізували.
Після закінчення інституту Вероніка вирішила, що буде підписувати контракт зі збройними силами як офіцер-психолог. Протягом року вона чекала на свій контракт, але з нею так його і не підписали. Потім Олег Бояринцев підказав своїй доньці, що є інша частина. Вона вагалася, але все ж таки відправила документи. На полігон Вероніку відвіз її батько
«Коли я побачила умови, сказати що в мене був шок, це нічого не сказати, – пригадує військова. – Я тільки 3 дні адаптувалася до місцевості, я загалі не розуміла що відбувається. В перший день, я думала що пожартували на рахунок того, що мені доведеться жити так 3 роки, це загалі було не те чого я очікувала, це була багнюка, наметне містечко, туалети за 600 метрів, митися в наметі, умов не було» Але за три дні вона звикла і почала сприймати це як пригоду.
Через кілька місяців Вероніці запропонувала іншу посаду – почмічника начальника по персоналу штабу. Чоловік Вероніка обрала також військового.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україні дівчина разом із чоловіком зустріли у Новій Каховці, де винаймали житло.
Як складається наразі військова служба Вероніки Вєрємєєвої та про найбільшу свою мрію вона розповіла журналістам «Жовті Води. City».
